Співзалежність при алкоголізмі та наркоманії: ознаки, наслідки та шляхи подолання

Коли в родині з'являється людина з алкогольною чи наркотичною залежністю, поступово змінюється життя всіх близьких. Родичі починають контролювати залежного, приховувати наслідки вживання, позичати гроші та виправдовувати наркомана чи алкоголіка перед іншими. З часом увага до власних потреб зникає, а життя починає обертатися навколо проблем залежної людини. Тобто відбувається так звана залученість, яка негативним чином відображається на житті залежної та співзалежної людини.

У своїй понад 10-річній практиці я регулярно допомогаю не лише залежним, а й їхнім родинами. І скажу так: співзалежність при алкоголізмі та наркоманії можна подолати. Поступово людина повертає собі право на власні рішення, потреби та життя, яке не визначається щодня станом залежного родича. 

Співзалежність це простими словами: що відбувається з близькими залежного

Співзалежність це простими словами стан, за якого життя, емоції та рішення людини значною мірою підпорядковуються поведінці залежного члена родини. Людина постійно думає, де він, чи вживає, у якому стані повернеться додому, що сказати дітям, як приховати проблему від знайомих або де знайти гроші для вирішення чергових наслідків вживання.

Це не означає, що близький «слабкий» або сам винен у ситуації. Такий спосіб реагування зазвичай формується поступово. Спочатку людина намагається допомогти, потім — контролювати ситуацію, а згодом сама опиняється у постійному напруженні.

Родич може щиро вважати, що саме від його дій залежить, чи буде залежний тверезим, чи не станеться чергова проблема і чи погодиться він на лікування. Насправді відповідальність за одужання залежної людини не може повністю лежати на партнері, батьках чи дітях.

Як формується співзалежна поведінка

Постійні конфлікти, страх за життя і здоров'я близького, фінансові проблеми й непередбачувана поведінка створюють хронічний стрес.

У таких умовах близька людина часто переходять до певної моделі дій:

• намагається контролювати вживання та поведінку залежного;

• домовляється, переконує, погрожує або вмовляє;

• приховує проблему від оточення;

• «рятує» близького від боргів, звільнення з роботи тощо.

І незважаючи на все, родичі знову і знову сподіваються, що цього разу ситуація точно зміниться на краще.

Основні ознаки співзалежності

Окремі ознаки можуть траплятися у багатьох людей, особливо під час тривалої сімейної кризи. Проблема виникає тоді, коли така поведінка стає постійною і людина втрачає можливість жити власним життям.

Типові ознаки співзалежності:

• постійні надокучливі дзвінки, перевірка телефону, стеження і спроби контролювати кожен крок залежного;

• почуття провини за чужі вчинки та думку, що «я недостатньо добре допомагаю»;

• заперечення або применшення проблеми перед знайомими;

• виправдання залежного на кшталт «він просто втомився», «у нього складний період життя»;

• фінансова підтримка, яка фактично дозволяє продовжувати вживання наркотиків чи випивки;

• втрата власних меж і звичка ставити потреби залежного вище за власні;

• постійна тривогу, очікування чергової кризи та страх залишити близького без нагляду;

• емоційне виснаження, коли вже не залишається сил на роботу, відпочинок, друзів і власне здоров'я.

Родичі під час консультації часто кажуть: «Я розумію, що більше так не можу, але боюся втрати контроль». І це є головною проблемою співзалежної поведінки: контроль створює ілюзію безпеки, хоча фактично забирає у людини багато сил.

Чим небезпечна співзалежність для родини

Постійне життя в умовах непередбачуваності та страху призводить до хронічного стресу, порушень сну, тривожних і депресивних станів, емоційного виснаження. Організм тривалий час перебуває у режимі готовності до нової проблеми, і це позначається на психічному й фізичному самопочутті.

Коли родич постійно «рятує», так він лише підтримує залежність, хоч і не навмисне. Але постійні «рятування» віддаляють момент, коли залежний визнає проблему та погоджується на професійну допомогу.

Водночас важливо розділяти допомогу та потурання. Підтримати людину в зверненні по медичну допомогу — одне. Фінансувати вживання або постійно приховувати його наслідки — зовсім інше.

Алкогольна співзалежність і співзалежність при наркоманії: чи є різниця

Психологічний механізм в обох випадках схожий: близький намагається контролювати залежність, рятувати від наслідків і поступово втрачає власні межі.

Однак конкретна ситуація в родині може відрізнятися. При алкогольній співзалежності кризи пов'язані з регулярним вживанням, запоями, агресивною поведінкою, конфліктами та фінансовими проблемами.

А якщо йдеться про співзалежність наркоманії, додатковими ризиками є передозування, небезпечне оточення, борги, кримінальні ризики та загрози життю. Через це родичі наркомана зазвичай перебувають у ще більшому страху.

Як працює лікування співзалежності

Лікування співзалежності не означає, що родич має «виправити себе» або взяти на себе відповідальність за залежність близької людини. Йдеться про поступове відновлення власної стійкості, меж і здатності приймати рішення без постійного страху.

Індивідуальна психотерапія

Фахівець допомагає розібратися з почуттям провини, тривогою, страхом, залежністю від чужого схвалення та труднощами у встановленні особистих меж. Окремо опрацьовуються конкретні ситуації.

Групи підтримки для родичів

Спілкування з людьми, які мають подібний досвід, допомагає перестати сприймати сімейну проблему як особисту невдачу. 

Сімейна терапія

Якщо залежна людина проходить реабілітацію, робота з родиною є важливою частиною процесу. Сім'я вчиться по-новому спілкуватися, розуміти межі відповідальності кожного та не повертатися автоматично до старих моделей поведінки.

Пам'ятайте, якщо змінюється лише залежний, але вся родина діє за старими правилами, після повернення додому після реабілітації є ризики повторення сценарію.

Коли варто звернутися по допомогу

Звертатися до фахівця варто не лише тоді, коли ситуація вже стала критичною. Перший крок не обов'язково означає негайну госпіталізацію чи прийняття будь-якого рішення за близьку людину. Іноді він полягає в тому, щоб отримати професійну оцінку ситуації та зрозуміти, як діяти далі без постійного самозвинувачення і страху.

Якщо в описаних ознаках впізнали власний досвід, звертайтесь за консультацією прямо зараз — це перший крок до змін на краще.